Михайло Драй-Хмара - поет, що назвав "гроном п'ятірним" плеяду київських неокласиків

10 жовтня день народження поета, вченого, перекладача, поліглота й літературознавця Михайла Опанасовича Драй-Хмари. Він увійшов в історію як неперевершений літератор. Йому належить крилатий вислів “ґроно п’ятірне” – символічні слова проти влади, які він написав у сонеті “Лебеді”. За це його кинули до в’язниці й звинуватили у контрреволюційній діяльності.

Поет 1889 року на Черкащині. Коли ще був малим, померла мати, тож хлопчика виховував батько. Початкову освіту здобув у місцевій школі, після навчався в Черкаській гімназії. У 1910-му вступив до Київського університету на історико-філологічний факультет. Згодом залишився на катедрі слов’янознавства, щоб здобути професорське звання.

У 1913-му Михайло Драй-Хмара поїхав працювати за кордон. Студіював архіви Будапешта, Загреба, Белграда та Бухареста. Водночас вивчав мови й писав дослідження про видатного письменника Хорватії Андрія Качіча-Міошича. Цю працю відзначили нагородою.

Повернувшись до України, в 1918-му працював професором славістики в Кам’янець-Подільському університеті. За п’ять років поїхав до Києва, де зайнявся культурницько-освітнянською та науково-дослідницькою діяльністю. Паралельно співпрацював із багатьма вишами.

Свої перші вірші українською мовою Драй-Хмара почав писати в 1919 році (російською писав ще в гімназії). Вже за рік він друкуватиметься в різних журналах. Його перша збірка “Проростень” побачила світ у 1926-му й отримала схвальні відгуки від Максима Рильського.

Його поезії притаманні загострені ліричні емоції, а ще неповторна й особлива лексика, переповнена неологізмами. Пізніше поет віддавав перевагу класичному сонету, як і всі неокласики.

На тихім озері, де мріють верболози,
давно приборкані, і влітку й восени
то плюскоталися, то плавали вони,
і шиї гнулися у них, як буйні лози.
Коли ж дзвінкі, як скло, находили морози
і плесо шерхнуло, пірнувши в білі сни, —
плавці ламали враз ті крижані лани,
і не страшні були для них зими погрози.
О, ґроно п'ятірне нездоланих співців!
Крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,
що розбиває лід одчаю і зневіри.
Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття
веде вас у світи ясне сузір'я Ліри,
де пінить океан кипучого життя.
Сонет “Лебеді”

Але в ті часи особливо талановитим митцям приходилося тяжко. Звідусіль за їхньою творчістю стежили очі поліції. Тому арешт Драй-Хмари не забарився. Вперше Михайла заґратували 21 березня 1933-го. Тоді його звинуватили за нібито контрреволюційну діяльність в Кам’янець-Подільському університеті. Але згодом через брак доказів відпустили. Та обвинувачення зняли тільки за три місяці.

Зустріч харківських і київських митців. Київ, 1923 р. З ліва на право, перший ряд: Максим Рильський, Юрій Меженко, Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Григорій Михайлов, Михайло Вериківський. Другий ряд: Наталя Романович, Михайло Могилянський, Василь Еллан-Блакитний, Сергій Пилипенко, Павло Тичина, Павло Филипович. У третьому ряду стоять: Дмитро Загул, Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Григорій Косинка, Володимир Сосюра, Тодось Осьмачка, Володимир Коряк, Михайло Івченко. Вікіпедія

Читайте далі: https://uain.press/blogs/1092198-1092198