Пісня про Крути

Пісня про Крути

Станцію Крути нам не забути:

Тут у тривожну годину

Стали до бою славні герої —

Юні сини України.

Лиця дитячі, душі гарячі,

Повні відваги і честі.

Встали герої битись з Ордою —

Із більшовицьким нашестям.

За Київ рідний, за честь і гідність,

За нашу славу і волю.

Впало їх триста, юних і чистих,

Тут на засніженім полі.

З краю до краю вітер співає

Юному лицарству славу,

Як воювали, як помирали

За Українську державу.

Встала з руїни наша Вкраїна,

Вільна земля сонцелика.

Станцію Крути нам не забути.

Слава Героям довіку!

Галина Могильницька

Слава Героям довіку!

Народе мій, до тебе я ще верну...

 

    6 січня відзначаємо день народження Василя Стуса, якому безжальна доля відміряла так мало життєвих літ. Усього 47 років. За свої переконання, за свою позицію й боротьбу за права українського народу талановитого поета, правозахисника було неодноразово кинуто за ґрати, де й врешті навічно стих його голос. Проте Василь Стус на жодну хвилю не засумнівався у своїй правоті, не відступив і не пішов на компроміс із владою. Хоча за часів перебудови в нього була можливість підписати покаянного листа й вийти на волю. 

    Поетичний доробок поета досі цікавий українцям. Можливо, навіть нині більше, ніж будь-коли. Вірші, від яких колись відмовлялися радянські видавництва, які нищили табірні наглядачі, нині видаються, і головне - розкуповуються. А ще – на вірші Василя Стуса українці співають пісні: "Напевно, так і треба..." (Фіолет), "У цьому полі, синьому як льон..." (Тінь Сонця)