Нехай горить свічка пам’яті…

(класна година в ДНЗ «Одеський центр ПТО»)
Голод 33-го…
Моторошно стає від цього словосполучення, у якому сила-силенна смертей і чорного горя. А ще - божевілля, вбивства, канібалізм... Це страшні поняття, які стають можливими, коли у людини від голоду затьмарюється свідомість і вона втрачає людську подобу. Радянська влада вчинила це масове знищення наших співвітчизників продумано й цілеспрямовано, лише для того, щоб витравити, виморити український дух, зламати опір, знищити прагнення до свободи.
Учні-першокурсники групи №13 знають про цю трагедію в історії рідного народу, тому на класній годині, приуроченій вшануванню жертв геноциду, розповідали окремі історії про людські долі у пекельному 33-му. Історії жахливі, одна болючіша іншої. Кожна нестерпно ятрить серце. Зокрема, Віталій Сальгус переповідав почуту від знайомих історію животіння матері з донькою завдяки котові, який полював на мишей, щурів, горобців, а їм вдавалося щось у нього, теж знесиленого, відібрати. Зрештою, коли вмерли усі, їх утрьох поховали в одній могилці.
Скільки б років не минуло, НІКОЛИ не маємо права забувати про мільйони замордованих штучним голодом українців, мільйони ненароджених діток.
У пам’ять про невинно загублені душі учні запалили лампадки.

Круглий стіл «КРОКИ ДО СВОБОДИ»

(до Дня Гідності та Свободи)
Встала мати Україна,
Сонце засвітила,
Пробудилася народна
Незнищенна сила.
Д. Павличко

Питання сучасної історії, свідками якої є ми самі, завжди гостро дискусійні. Є прихильники й опоненти у цілої низки питань, які стосуються у тому числі й подій в Україні кінця 2013 - початку 2014 року. Але всі одностайні у тому, що слід знаходити точки дотику, приходити до компромісів, толерантно пояснювати-доводити свою точку зору та вислуховувати інших, бо тільки об’єднана країна матиме успішне майбутнє.

Саме з метою порозуміння у групі №13 І курсу ДНЗ «Одеський центр ПТО» до Дня Гідності та Свободи було проведено Круглий стіл «Кроки до свободи». У невимушеній обстановці учасники могли висловити своє бачення перебігу подій під час Революції Гідності та переживання за долю України.

Підводячи підсумки бесіди, командир групи Мущак Андрій, який пробував себе у ролі модератора «круглого столу», сказав, що ми усі мусимо відчувати відповідальність за свою країну, тобто кожен на своєму місці добросовісно виконувати обов’язки та надавати допомогу тим, хто її потребує.

Хвилиною мовчання першокурсники вшанували пам’ять героїв «Небесної сотні» та героїв АТО, які не повернулися з бою.

Радіодиктант національної єдності

           20-ту річницю святкування Дня української писемності та мови в Одеському центрі професійно-технічної освіти відзначили традиційним написанням Радіодиктанту національної єдності. Долучитися до об'єднуючої акції зголосилася чимала кількість учнів, педагогів, представників адміністрації  навчального закладу. Відтак було задіяно дві аудиторії  та методичний кабінет, щоб помістилися усі бажаючі.
           Були серед учасників і такі, що прийшли у вишиванках, декілька учнів - з державними прапорами України. Тож написання диктанту було святковим, піднесеним, урочисто-патріотичним.
         

                                                

         

"Зорепадом летять роки..."

А пісня – це душа, з усіх потреб – потреба.

Лиш пісня в серці ширить межі неба.

На крилах сонце сяйво їй лиша,

Чим глибша пісня, тим ясніш душа. 

                                            І. Драч

    Українська пісня. Вона, як сльоза, очищає душу. Пісня – цілюща, як    материнське молоко, бо живе в ній наш родовід, в ній живе наша прекрасна Україна. Кажуть, допоки живе мова, то живе народ, а якщо лине пісня народу,  то живе історія, культура.

     Українська пісня – це емоції та відчуття українського співучого народу. З давніх- давен свої переживання, думки та емоції українці виспівували у піснях, ділилися у них болем і радощами, щасливими митями і тривогою. 

    Сучасна пісня – не менш важлива для нас. У ній так само розкриваються погляди на життя, уподобання, почуття, стремління та інше.
 6 листопада в Одеському центрі професійно-технічної освіти відбувся Вечір сучасної української пісні "Зорепадом летять роки...". Юні таланти з груп №5,6,7,12,15  - Рубанський Євген, Грузда Анастасія, Ніколаєнко Адріана, Галич Руслан, Федоренко Ірина, Грек Ірина, Царук Тетяна - виконували пісні Тіни Кароль, Олександра Пономарьова, Руслани, Олега Винника, Марічки Яремчук, групи "Скрябін". Окрасою вечора були чарівні ведучі - Яроцька Карина, Продан Андрій та Сітко Анна.

   

 

     

Думай, розмовляй, перемагай українською!!!

Чуєш, як розмовляють соняхи?
Як шумлять густі явори?
Як від рідної мови сонячно?
Українською говори…
В. Бондаренко
Щороку 9 листопада в Україні відзначається державне свято - День української писемності та мови. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента України Леоніда Кучми на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства». Отже, цьогоріч відзначаємо ювілейний 20-й рік проведення свята.
У переддень названого свята в Одеському центрі професійно-технічної освіти відбувся I етап Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика. У ньому взяли участь 19 учасників – це учні I – III курсів, представники різних професій – монтажник санітарно-технічних систем та устаткування, секретар керівника (офісний службовець), касир торговельного залу, повар-кондитер та інші.
Учасники наполегливо й завзято виконували мовні завдання: згадували значення фразеологізмів, відмінювали складні числівники, розбирали речення, коригували висловлювання і, звісно, працювали над творчим завданням.
Сподіваюся, що кожен учень, вийшовши з кабінету, де писали роботу, відчув себе причетним до збереження і відновлення рідної мови. Якщо так - то це і є наш спільний успіх!