Думай, розмовляй, перемагай українською!!!

Чуєш, як розмовляють соняхи?
Як шумлять густі явори?
Як від рідної мови сонячно?
Українською говори…
В. Бондаренко
Щороку 9 листопада в Україні відзначається державне свято - День української писемності та мови. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента України Леоніда Кучми на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства». Отже, цьогоріч відзначаємо ювілейний 20-й рік проведення свята.
У переддень названого свята в Одеському центрі професійно-технічної освіти відбувся I етап Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика. У ньому взяли участь 19 учасників – це учні I – III курсів, представники різних професій – монтажник санітарно-технічних систем та устаткування, секретар керівника (офісний службовець), касир торговельного залу, повар-кондитер та інші.
Учасники наполегливо й завзято виконували мовні завдання: згадували значення фразеологізмів, відмінювали складні числівники, розбирали речення, коригували висловлювання і, звісно, працювали над творчим завданням.
Сподіваюся, що кожен учень, вийшовши з кабінету, де писали роботу, відчув себе причетним до збереження і відновлення рідної мови. Якщо так - то це і є наш спільний успіх!

РІДНА МОВА - ДЕРЖАВИ ОСНОВА

Без мови — не створити нам держави,
Доріг тернистих — не перебрести!
Хай вороги жорстокі і лукаві —
Стіною стань і мову захисти!

Микола Лотоцький

18 лютого 2017 року розпочався фінальний (Всеукраїнський) етап XVII Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Цей престижний конкурс, започаткований відомим меценатом і українським патріотом Петром Яциком, давно переріс у справжній народний рух, що пропагує престижність знання української мови, утверджує її цінність, виборює повноцінне й повнокровне її панування у власній державі.

На Одещині конкурс проходив на базі Одеської спеціалізованої школи №117 (вул. Рішельєвська, 18), яка вже традиційно багато років поспіль гостинно зустрічає учасників мовних перегонів – найкращу молоду патріотичну паросль.

Для виконання робіт у завершальному турі були запрошені переможці обласного етапу серед учнів 3-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, учні професійно-технічних навчальних закладів, студенти вищих навчальних закладів I-II, III-VI рівнів акредитації.

Професійно-технічні навчальні заклади м. Одеси та Одеської області представляли три учасниці, серед яких – учениця II курсу групи №7 (секретар керівника, конторський службовець) Одеського центру професійно-технічної освіти Менчинська Юлія. Вона на регіональному етапі змагань виступила найкраще та впевнено посіла I місце у рейтингу.

Для усіх присутніх - учасників конкурсу, їхніх наставників, батьків, почесних гостей, організаторів - талановитий учнівський колектив школи №117 підготував чудовий виступ-привітання.

На завершення урочистої частини відбулося нагородження переможців обласного етапу. Вони отримали дипломи від Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, дипломи Ліги українських меценатів та подарункові набори сучасних книг. Учителям та викладачам української мови, які підготували переможців обласного етапу змагань, оголошено подяку .

БИТВА ТИТАНІВ

(До Міжнародного дня рідної мови)

Хай той переможе в бою,
Хто мову шанує свою!

З нагоди Міжнародного дня рідної мови у ДНЗ "Одеський центр професійно-технічної освіти" відбулися мовні змагання "Битва титанів". У них взяли участь першокурсники - група №5 (секретар керівника, конторський службовець) та група №6 (касир торгівельного залу). Проте змагання були не між групами, а між командами, які організувалися за допомогою жеребкування. Тому вболівальники підтримували обидві команди, і у цьому також був закладений месидж - мова об'єднує, а не навпаки.
Команди "Стиль" та "Голос" пройшли близько десятка різнопланових випробувань - показали знання орфографії і граматики, фразеології і культури мовлення, проявили художні здібності, здивували знанням українських народних пісень, які вгадували з перших нот.
Це була серйозна і водночас захоплююча та цікава битва, у якій конкуруючі команди постійно наздоганяли одна одну. До фіналу дійшли з мінімальною розбіжністю у здобутих балах: "Голос"-26 балів, "Стиль" -24 бали. Команди привітали одна одну, адже у цій грі вони виявилися гідними суперниками.
Вельми вдячна за допомогу в організації заходу майстрам в/н груп №5 і №6 - Вдовиченко О.В., Петрушкіній Л.В., Петрушкіній Г.В., а також заступнику директора з НВР Лопушанській І.М. та методисту Гребеньковій Г.В., які не лише підтримували, а й самі були безпосередніми учасниками і вболівальниками.
Зі святом Вас, любі українці! З Міжнародним днем рідної мови! Бережімо й розвиваймо нашу солов'їну!

У творчому світі Алли Крикун

        Одеська художниця Алла Крикун уже вкотре презентує свої роботи на виставках в Одеському літературному музеї та у Всесвітньому клубі одеситів. Завдяки сприянню завідуючої бібліотекою ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти» Вікторії Фролової учні навчального закладу (групи №5, 6, 15; інклюзивні групи №10, 11) змогли потрапити на одну з них і відкрити для себе новий незнаний світ – світ художниці Алли Крикун, яку прихильники-мистецтвознавці називають «одеським Ван Гогом». 

Алла Крикун – глибоко національний художник. Її твори заселені власне українськими образами й узорами, у них чітко прослідковується українська ментальність. За словами мистецтвознавця Музею західного і східного мистецтва Олени Шелестової, «таких художників можна назвати етнохудожниками, які – автоматично! – мають глобальне, світове значення».

Роботи одеської майстрині – живопис, графіка, скульптура – вже давно визнані за межами України. Частина з них знаходиться в галереях і приватних колекціях у США, Ізраїлі, Австралії, Франції, Італії. Одне з її творінь прикрашає кабінет Центру Жоржа Помпиду у Парижі.

Окремий напрямок творчості митця – поезія, яку пані Алла скромно йменує «ліричними рефлексіями». Вони супроводжують її полотна, органічно переплітаються з ними, є своєрідним заспівом творчих втілень художниці. На наше прохання авторка продекламувала декілька своїх віршів.

На завершення зустрічі художниця подарувала навчальному закладу фотоальбом «Боєць», де вміщено репродукції її картин, зображення скульптур, поетичні сторінки, і - збірку репродукцій графічних робіт з автографом майстрині.

Крім того, більшість із нас сьогодні вперше переступила поріг Всесвітнього клубу одеситів – і це також справило неабияке враження. І приміщення, і атмосфера, і оформлення зі світлинами відомих одеситів, і стільці, на яких вони сидять, – то дотик до незвичайного, небуденного для пересічних мешканців Одеси.

Чудовим, різноманітним і багатобарвним світом художниці Алли Крикун були захоплені і учні, і викладачі Одеського центру ПТО, про що й залишили свої подяки та побажання у Книзі відгуків, а головне – у своїх думках.

У ВИРІ МОВНИХ ПЕРЕМОГ - 2016

У шелесті трав, у цвітінні калини
Я чую цю мову у сні й наяву.
Вона в моїм серці, це все -Україна,
Я дихаю нею, я нею живу!

                   В. Геращенко

             ДНЗ " Одеський центр професійно-технічної освіти" впевнено лідирує у мовних і мовно-літературних змаганнях серед професійно-технічних навчальних закладів м.Одеси і Одеської області. Так і цьогоріч другокурсниця, учениця групи №7, Менчинська Юлія, яку підготувала викладач української мови та літератури Ладиженська С.В., здобула перемогу на обласному етапі двох найпрестижніших конкурсів - Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка та Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика, де посіла відповідно 2-ге та 1-ше місце. 

               Юлія нагороджена похвальною грамотою від адміністрації навчального закладу та найціннішим подарунком - добіркою книг українських письменників. Наступний крок - ще складніше випробування - підготовка та участь у фінальних (всеукраїнських) турах обох конкурсів.

«З ДУШІ У ДУШУ, ІЗ МОВИ В МОВУ…»

          Я люблю українську мову не лише як предмет, який викладаю в Одеському центрі ПТО впродовж шістнадцяти років. Я її просто люблю! Вона для мене – найкраща! І не тільки тому, що справді багата, мелодійна, неповторна, а, передусім, тому, що рідна, батьківська, дорога серцю. Мабуть, тому моя щира закоханість в українське слово передається учням. Я відчуваю, що вони довіряють мені, і надзвичайно ціную це почуття. 

       Розуміючи, як багато значить мова для народу та держави, дуже відповідально ставлюся до участі моїх вихованців у найпрестижніших мовних конкурсах – Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика та Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Щоденно, крок за кроком, «з душі у душу» передаю мовні знання і вміння, творчі компетенції тим учням, які бажають разом зі мною вивчати мову, піднімати її престижність, доводити власним прикладом необхідність її самостійного повнокровного життя. 

             Коли дбаєш, в першу чергу, про справу, а не про славу, то й результат не забариться – і успіх неодмінно буде. Яскраве підтвердження цьому – наші майже щорічні високі досягнення: 10 переможних місць на обласному етапі та 1-не – на всеукраїнському. 

        Безмежно вдячна своїм учням за довір'я, за наполегливу працю, за відповідальність. Їхня повага до мови – моя найкраща нагорода, їхні знання – мої найвищі досягнення. Я впевнена, що вони завжди берегтимуть українське слово і в серці, і на вустах. 

                                         Сьогодні МОВА на чатах МИРУ
 26 травня 2015 року у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка у місті Києві відбулося урочисте закриття ювілейного XV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

Церемонія привітання та нагородження переможців та призерів наймасштабнішого національного проекту в Україні та діаспорі, у якому беруть участь мільйони українців, пройшла на високому рівні.

  З вітальною промовою звернувся до переможців, вчителів, батьків Президент України Петро Олексійович Порошенко. Глава держави назвав конкурс одним із найважливіших мовних змагань країни, наголосивши на значущій ролі української мови в житті суспільства. «Мова – це те, що об’єднує нас, а єдиний народ – непереможний» - констатував Президент.

Депутати Верховної Ради України, письменники, меценати, воїни АТО, - усі у своїх зверненнях акцентували увагу на необхідності збереження мови задля існування держави, задля здобуття перемоги у боротьбі за незалежність. Зокрема лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко, висловлюючи подяку всім, хто попри війну, окупацію, труднощі, продовжує відроджувати та популяризувати українську мову, підкреслила: «У мові – наша сила, натхнення й перемога!»
Приємно відзначити, що у плеяді юних філологічних обдарувань, яких було близько 70-ти з майже усіх областей України, сяяла й наша зіронька – учениця III курсу групи №7 Одеського центру професійно-технічної освіти Ганна Абусерідзе. За зайняте III місце серед представників ПТНЗ України Ганнуся була нагороджена Дипломом переможця, добіркою чудових книг та відзначена грошовою премією меценатів конкурсу.

Це дійсно грандіозне досягнення для учениці й учителя, для навчального закладу, для навчально-методичного центру регіону, адже перемога такого рівня є першою для профтехосвітніх закладів Одеси та Одеської області впродовж 15 років існування Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

Одеський центр професійно-технічної освіти не вперше лідирує у мовних змаганнях, і велика заслуга у цьому - особисто керівника навчального закладу Сущенка Сергія Борисовича, який, розуміючи усю надважливість захисту української мови у сьогоднішніх буремних реаліях, надає всебічну підтримку вивченню і розвитку мови у навчальному закладі, сприяє творчій роботі викладача-мовника, забезпечуючи умови для повноцінної діяльності, уболіває за результат та підтримує досягнення у даній царині.

Отже, хочеться висловити впевненість у тому, що рідна українська мова житиме вічно. У ній – сила й святість, міць і ніжність, натхнення і праця, воля і перемога. Вона – найкраща!

... Слова росли із грунту, мов жита,
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона мені свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова.
                           Ліна Костенко 

ЗУСТРІЧ З ВЕТЕРАНОМ

В атаку йшли не ради нагород,
Скалічені страждали в медсанбатах…
За право жить завдячує народ
Полеглим і посивілим солдатам.
Д. Луценко

         5 травня 2015року, напередодні святкування 70-річчя Дня Великої Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, у ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти» відбулася зустріч з ветераном, учасником бойових дій, інвалідом війни Сморчковим Іваном Олексійовичем.
        У світлому й затишному кабінеті української словесності зібралися бажаючі учні груп №1, №3, №4, №8 зі своїми майстрами в/н та класними керівниками, щоби послухати спогади людини, яка не лише була очевидцем тих подій, але й брала у них безпосередню участь.
        Іван Олексійович розповів про свій бойовий шлях, про тернисті стежки сирітської долі. Залишившись у 12 років без батьків, він став «сином полку». «Це було під Сталінградом, - пригадує він.- Я носив боєприпаси бійцям, добував інформацію, виконував різні доручення, на які здатна дитина». Пізніше його було тяжко поранено й контужено, цілий тиждень він не приходив до тями, від тих ушкоджень страждає і досі. Але сила духу і міцність характеру не дали хлопцеві зламатися. Після війни він продовжив навчання у школі, далі – у технікумі, а вищу освіту здобув у Московському інституті залізничного транспорту. Після успішного складання державних іспитів був направлений до Одеси, де і мешкає нині.
          Поспілкувавшись деякий час з Іваном Олексійовичем, послухавши його воєнні й життєві історії, розумієш, що це людина, якою варто захоплюватися, з якої треба брати приклад сьогоднішнім   юнакам. У свої 85 років він спортивний, підтягнутий, бадьорий та сповнений оптимізму. Честь і хвала дорогому ветерану!
          Учні з цікавістю слухали поважного гостя, але бажали висловитися й самі. Дівчатка з групи №1 презентували поетичну композицію «Лірика воєнних літ». Гончар Валерія, Сапожнікова Віолета, Воронко Вікторія, Крижановська Анастасія, Жосан Олена продекламували вірші К. Симонова, Р. Рождественського, П. Воронька, Д.Луценка та ін..
         Усі разом – викладачі та учні – подякували ветерану за його особистий внесок у наближення Перемоги, побажали здоров’я, витримки. А організатор заходу - Ладиженська С.В. – вручила Івану Олексійовичу букет червоних тюльпанів та солодощі.
         У свою чергу ветеран дав учням мудру й вічну настанову – «Любити країну, у якій живемо, поважати її історію, і завжди вірити у її Перемогу».
          Це була настільки зворушлива розмова, що навіть після її закінчення учні не поспішали розходитися, а деякі викладачі, пригадуючи, витирали сльози. Те, що було почуто, залишиться назавжди у пам’яті юних сердець.
           Велика Перемога, її ціна, загиблі герої, сивочолі ветерани – пам’ятаймо про це, і не лише у роковини свята, але й щодня.
         

                                       

                                     Урок-реквієм "ЧОРНИЙ БІЛЬ ЧОРНОБИЛЯ"

Не залишили пости,
Мужньо стояли на герці.
Пам'ятники вознести
Їм треба у кожному серці!

      26 квітня в Україні відзначили скорботну дату - 29 років від дня найбільшої техногенної катастрофи світу - аварії на Чорнобильській атомній електростанції..
Ліквідатори пожежі та наслідків вибуху - це ті герої, які ціною власного життя і здоров'я рятували наше сьогодення. Перед ними та їхніми родинами ми у вічному боргу і маємо про це пам'ятати.
      З метою вшанування світлої пам'яті тих, кому вкоротило віку це рукотворне лихо, та з глибокою вдячністю до живих ліквідаторів у групі №10 (учні з вадами слуху) було проведено урок-реквієм "Чорний біль Чорнобиля".
     Викладач української мови та літератури Ладиженська С.В. розповіла про історію будівництва станції, її роль та особливості роботи. Разом з учнями (за допомогою сурдоперекладача) пригадали загальновідомі факти перебігу подій 26 квітня 1986 року. З альбому "Біль пекучий, чорний біль" (який створювався викладачем фізики Задорожною О.О. та викладачем літератури Ладиженською С.В. ще до 20-ліття трагедії на ЧАЕС) було зачитано деякі цифри, які стали одкровенням для учнів. Зокрема, приводилося порівняння, що за викидом у довкілля радіоактивних речовин вибух на ЧАЕС дорівнює 300 Хіросімам; у гасінні пожежі та приборкуванні наслідків взяли участь близько 600 тисяч ліквідаторів; майже 400 тисяч людей були переселені; забруднено близько 155 тисяч кв. м. території та інші статистичні дані. Але за цими сухими зведеннями - чорний людський невимовний біль, біль втрат рідних людей, біль розлуки з рідною домівкою, смерть у жахливих муках. Цей гіркий урок життя не можна забути.            Вклонімося перед пам'яттю тих, хто подолав смертоносне полум'я пожежі на ЧАЕС!!!
       

Закінчився урок-реквієм хвилиною мовчання.